Російська воєнна машина розгорнула чергову терористичну кампанію проти цивільних об’єктів енергетики України. Починаючи з зимнього сезону 2022 року й протягом наступних років, російські ракети та дрони цілеспрямовано б’ють по електростанціях, підстанціях і теплових вузлах. Цьогорічні атаки, втім, вирізняють особливою суворістю
Поточна ситуація близька до критичної. Регулярні удари виводять з ладу й без того вразливу енергосистему, заледве відновлену після минулих руйнацій. Украй тяжким є становище у великих містах на взірець Києва: у перші дні нинішнього терору опалення втратила половина осель столиці. На фоні морозів почалися прориви каналізацій; у багатоповерхівках масово лопаються труби, заливаючи під’їзди водою
Бетонні панельні будівлі, при відсутності опалення, перетворюються на величезні льодяні коробки: можна уявити, як почуваються прикуті до ліжка, фізично ослаблені люди, пенсіонери, груднички, для котрих подібні умови становлять пряму загрозу для життя
Ціль Москви зостається старою – позбавити мирних жителів тепла, світла, газу й води у розпал морозів; спровокувати гуманітарний колапс і тиск на український уряд. Безпосереднього воєнного ефекту ці удари не мають, одначе перетворюють зиму для мільйонів людей на боротьбу за виживання. Представники західного імперіалістичного табору (ЄС, США та ін.), природно для себе, обмежуються словами «глибокої стурбованості», не надаючи страдницьким українцям належної підтримки. Дехто не спромогається навіть на «глибоку стурбованість» – США, приміром, виділились тим, що повісили портрет Путіна з Трампом у Білому домі
У нелюдських умовах комунальники працюють на грані можливостей, забезпечуючи функціонування зруйнованої інфраструктури. При цьому вони зіштовхуються з гострим дефіцитом кадрів, коли на одного слюсаря припадає декілька багатоповерхових будинків, у яких регулярно трапляються аварії. Не є новиною і те, що надзусилля цих робітників не винагороджуються належним чином, а сам наслідок нестачі персоналу полягає у відсутності броні від мобілізації. Тут доречним буде кинути поклик наявним профспілкам: не мовчіть! Захищайте своїх робітників, вимагайте до них справедливого ставлення!
Російська стратегія руйнування енергетичної інфраструктури демонструє антигуманну, імперіалістичну суть їхньої війни, спрямованої проти самого існування українського суспільства. У цьому контексті особливо гнітюче виглядає безпомічність держави в захисті тих, хто щоденно утримує країну від колапсу. Без справедливого ставлення до пролетарів, без мобілізації ресурсів на захист базових умов життя годі говорити про спротив, а про відновлення поготів
Варварській тактиці енергетичного терору надзвичайно важко протистояти. Саме тому вкрай важливими залишаються інтернаціональна солідарність з українським народом і безперервний тиск на уряди інших країн з вимогою реальної допомоги. Водночас ключового значення набуває самоорганізація робітників критичної інфраструктури з місцевими жителями у вирішенні нагальних питань: чекати їх розв’язання від влади марно — вона почувається цілком комфортно, у той час як тягар виживання перекладається на плечі трудящих
Цей енергетичний терор оголює класове розділення, що зайвий раз нагадує про необхідність робітничого контролю над теплостанціями та іншими критичними об’єктами, а також (негайної!) гарантованої броні для працівників енергоінфраструктури
🚩 Крок до перемоги