Робітничий народ України продовжує опір російському імперіалізму: на фронті, в тилу, в інформаційному просторі. І ніби додаткових труднощів у вигляді ракетно-дронових атак, нестабільності з електрикою та водопостачанням недостатньо, палиці в колеса українському народу часто вставляє його власний неоліберальний уряд.
Поки країна охоплена війною, влада не соромиться урізати трудові та інші права, піднімати тарифи, приватизувати освіту й інші галузі, а на будь-яких «особливо активних громадян», які рішуче протистоять цьому саботажу у воюючій країні, чиниться системний тиск.
Рівно такий випадок стався нещодавно, коли львівська поліція обманом заманила до себе у відділок члена редакції журналу «Спільне» та колишнього активіста «Прямої дії» Максима Шумакова, щоби повідомити про кримінальну підозру. Поліція чинила тиск на Шумакова вже раніше, коли увірвалася до нього додому для проведення обшуку, під час якого конфіскувала всю техніку. Через деякий час поліція повідомила, що він може прийти у відділок, щоби написати заяву про повернення техніки, проте техніку йому не повернули та вручили підозру.
Максима звинувачують у «поширенні комуністичної символіки». Абсолютно свавільна політична стаття, до якої влада звертається, коли треба закрити рота гучним громадським діячам. Нахабство «правопохоронців» полягає, зокрема, в тому, що навіть виходячи з тексту статті, Шумаков не зробив нічого незаконного — він поширював наукові матеріали про західних (навіть не радянських!) марксистів, а також репостив ліве британське видання, що відкрито стоїть на проукраїнських позиціях. Відповідно до законів про «декомунізацію», усе це — легальні активності.
Повністю очевидна мотивація влади — Шумаков, який роками використовує свою медійність для просування міжнародної солідарності з українським народом, що підтримує антиімперське протистояння путінській Росії, і якого підтримала військова волонтерська мережа «Колективи солідарності», не давав спокійно жити корупціонерам, товстим гаманцям, іншим ворогам студентства, будучи активістом «Прямої дії».
Максим Шумаков, разом з іншими хоробрими активістами ПД, протистояв проректорові ЛНУ Качмару, викритому в сексуальних домаганнях, боровся з ультраправими провокаторами, які зривали профспілкові заходи, домагався ремонтів ветхих студентських гуртожитків. Ми чудово обізнані, що можновладці та їхні прислужники вкрай не люблять таких ідейних людей, повністю підтримуючи радянсько-бюрократичний принцип «ініціатива карається». Цілком імовірно, що ображений чинуша, або вуличний фашист, накатав на Шумакова безглузду кляузу, а поліція була лише рада допомогти.
Тиск на активістів неприпустимий! Наступ на свободу слова — злочинний! Лицеміри у владі, які говорять про тиск на свободу висловлювання, публіцистики та суспільної діяльності в Росії, і одночасно підтримують ті самі явища в Україні, вкотре продемонстрували свою безсовісність.
Ми висловлюємо повну та беззаперечну солідарність із Максимом Шумаковим, і вимагаємо негайно припинити тиск на незалежного активіста! Виступаємо рішуче проти переслідування громадських діячів — такі дії грають на руку кремлівським окупантам і дискредитують Україну в очах народів усього світу!
🚩Крок до перемоги