Фабіу Боску
На нещодавніх виборах ультраправа партія «Альтернатива для Німеччини» (АдН) здобула перемогу в німецькій землі Саксонія-Ангальт, набравши 43,8% голосів. Консервативна партія ХДС набрала 17,2%; соціал-демократи (СДПН) — 9,3%; «Зелені» — 8,9%; партія «Ді Лінке» («Ліві») — 8,6%; а «Союз Сари Ваґенкнехт» (соціал-консервативна, ксенофобська та русофільська партія) — 5,3%.
Цей результат став великим досягненням для АдН, яка здобула перемогу в 38 із 41 виборчих округів землі. У решті трьох округів, розташованих у центральних районах двох найбільших міст — Магдебурга та Галле, — перемогу здобули представники партії «Ді Лінке». Явка виборців досягла рекордного рівня — 77,8 %.
АдН — партія, заснована у 2013 році як євроскептична політична сила. Згодом у ній посилився вплив ультраправого крила, а серед її прихильників опинилися й націоналісти, і расисти. Одним із найпомітніших представників цього напряму вважається Б’єрн Геке, лідер АдН у Тюрінгії, якого німецькі суди визнали винним у використанні гасла «Alles für Deutschland» («Все за Німеччину»), пов’язаного з нацистською риторикою.
Програма АдН передбачає масову висилку іммігрантів — самі партійці називають це «реміграцією». Сьогодні іммігранти становлять близько 16% населення Німеччини, і їхня примусова депортація вимагала б такого масштабу насильства, що це вповні могло б призвести навіть до громадянської війни. Ще одним принципом АдН є історичний ревізіонізм щодо ролі нацизму, який передбачає зміну шкільних навчальних програм. У сфері освіти партія також підтримує сегрегацію учнів з інвалідністю та дітей переселенців. АдН також виступає за обмеження демократичних свобод і, по суті, прагне підірвати основи ліберальної демократії, яка є характерною рисою Німеччини з моменту закінчення нацизму.
У зовнішній політиці АдН віддає пріоритетну увагу відносинам із путінською Росією, припиненню підтримки України та створенню «Європи суверенних держав», що спричинить ослаблення Європейського Союзу. Не випадково і Володимир Путін, і Дональд Трамп вітали регіональну перемогу АдН.
Причини перемоги
Саксонія-Ангальт посідає останнє місце за рівнем економічного розвитку та заробітної плати серед 16 федеральних земель Німеччини. Успіх АдН значною мірою пояснюється національною політикою жорсткої економії, яку проводили уряди СДПН та ХДС, що змінювали один одного. Починаючи з соціал-демократа Ґергарда Шредера, який провів реформу системи соціального забезпечення та трудового законодавства (відомі як «Порядок денний 2010» та «Гарц IV»), Анґели Меркель (ХДС), яка в коаліції з СДПН у 2009 році ухвалила конституційну поправку про обмеження витрат («боргові гальма»), аж до нинішнього канцлера Фрідріха Мерца з ХДС, котрий пропонує низку реформ, спрямованих на скорочення соціальних прав: базового доходу, пенсійних гарантій, освіти та охорони здоров’я. Водночас Мерц пропонує зробити виняток із «боргових гальм» для інвестицій у розмірі 830 млрд євро у військовий бюджет країни до 2030 року.Ці політичні заходи вживаються в період занепаду німецького та європейського імперіалізму, який програв промислову конкуренцію Китаю, втратив доступ до дешевшого російського газу та нафти через російську агресію проти України і перебуває під тиском Трампа, який прагне до розпаду Європейського Союзу та напівколоніального підпорядкування кожної з європейських країн.
Куди йде Німеччина?
Ріст популярності АдН по всій країні пов’язаний із розчаруванням дрібної буржуазії та значної частини робітничого класу в політиці жорсткої економії. Ймовірно, ця тенденція проявиться й на виборах в інших федеральних землях. 20 вересня відбудуться вибори в землі Мекленбург — Передня Померанія, де АдН лідирує в опитуваннях, але не зможе отримати більшість, необхідну для формування уряду, а також у Берліні, де «Ді Лінке» змагається з ХДС за лідерство, тоді як підтримка АдН, за прогнозами, подвоїться — з 8% до 16%.Очевидно, що політика провідних німецьких партій — байдуже, чи ХДС, чи соціал-демократів, чи «Зелених» —, спрямована на збереження заходів жорсткої економії та військової економіки, й надалі підсилюватиме розчарування більшості населення, підштовхуючи його до демагогічних пропозицій партії АдН. АдН, у свою чергу, продовжить перетворювати іммігрантів та підтримку України на опудало, буцімто відповідальне за кризу в країні.
Хто може зупинити ріст популярності АдН?
Останніми роками німецька молодь активно виступає проти ультраправих. Одначе саме широкий робітничий рух здатний заручитися підтримкою середніх верств і частини дрібної буржуазії в боротьбі проти масових звільнень у німецькій промисловості, а також проти політики жорсткої економії та мілітаризації економіки. Таким чином він міг би позбавити АдН соціальної підтримки.
Поміж робітничого класу наростає невдоволення, яке проявилося у протестах 3 липня на заводі Mercedes-Benz. Це невдоволення віщує потужний загальнонаціональний протест, запланований на 26 вересня. Головною перешкодою залишається профспілкове керівництво, яке виступає проти організації «політичних» акцій, що ставлять під сумнів політику жорсткої економії уряду.З іншого боку, головна ліва партія «Ді Лінке» виступає проти заходів жорсткої економії, але, прийшовши до влади, діє навпаки, як це було під час її правління в Берліні (2002–2011 та 2016–2023), коли вона приватизувала 200 тисяч житлових будинків, а орендна плата різко злетіла. Ще одним недоліком «Ді Лінке» є її недостатньо рішуча позиція щодо путінської Росії та підтримки України, що зазнає імперіалістичної агресії. До цього слід додати капітуляцію перед сіонізмом: Еліф Еральп, їхня головна кандидатка в Берліні, засудила палестинський бойовий клич «Ялла, Ялла, Інтифада».
Німецький революційний лівий рух має висунути чітку програму, спрямовану проти політики жорсткої економії та мілітаризації економіки, і визначити шлях до вуличних протестів і забастовок. Це необхідно, щоби відкрити шлях до влади трудящих, яка стане опорою у боротьбі за світову соціалістичну революцію.